|
|
|
| |
| |
Новини
|
|
| |
ЕтноЛіто: вогнище, маренонька, віночки зі свічками, Микола Гоголь і ... Микола Томенко, який усе це об’єднав (Фото)
11-07-06
Земляки Гоголя у себе на батьківщині ще ніколи так гучно не святкували Івана Купала. Та й інші свята також. Велика сцена з цілим сузір’ям артистів від місцевих талантів до справжніх зірок. І все це тому, що тут колись побував Микола Томенко і придумав як незначному місцевому святу надати загальнодержавну перспективу.
Дійство „Етноліто. ХІХ купальські ігри на батьківщині Гоголя” крім звичайної розваги мало ще й важливу мету: нагадати Україні про її геніального сина – письменника Миколу Гоголя, літературну спадщину якого з усієї сили намагаються привласнити собі росіяни. Проте невдовзі нас очікує великий ювілей – 200 років з Дня Народження класика української літератури.
Свято було по-справжньому інтерактивним. В ньому брали участь не тільки артисти, а й всі глядачі. Вони разом співали, разом танцювали, разом пускали віночки, запалювали вогнище тощо. Та історично завжди в цих іграх не було учасників і глядачів. Але, звичайно, попри все усі найбільше очікували зоряного концерту і святкового феєрверку, яких тут не було з часів Гоголя, а певно і взагалі ніколи.
Про відкриття концерту оголосили ведучі свята заслужена артистка України Анжеліка Рудницька і діджей радіо „Київ” Віталій Дегтярьов. Відкривав концерт легендарний гурт Кобза. Його пісні полтавчани одразу ж впізнали і почали підспівувати із задоволенням. Найбільший блиск в очах спостерігався у старшого покоління. А молодь більш оживилась з виходом на сцену гурта Гайдамаки. Хлопці, до речі, нещодавно повернулись з Мундіалю, де більше тижня підтримували українську збірну, щоправда їй це не дуже допомогло. Яскрава колоритна етнічна музика Гайдамаків змусила всіх нагострити вуха і зрозуміти якою може бути українська музика. Але чомусь, ніде правди діти, репертуар Гайдамаків був трохи сумнуватим і народу не дуже танцювалось. Але коли зазвучали перші акорди пісні Анжеліки Рудницької, люди помітно оживились і ринули до сцени. Охоронникам порядку довелося підвестися і змусити людей трохи відступити від сцени. Під заклики Анжеліки та її мелодійні пісні гоголівці почали танцювати на повну. Тоді вже відчувалось, що відбувається велике свято. Особливо душевно сприйняли глядачі нову пісню Анжеліки „В ніч на Купала”, яку вона записала спеціально до свята. В концерті ця пісня прозвучала двічі, другий раз на біс. До речі, на біс виходив і гурт Мандри.
Фронтмен цього гурту - Фома - ходив з вінком на шиї та залицявся до гоголівських красунь, а коли піднявся на сцену, то разом зі своїми музикантами запалив глядачів своєю музикою. В репертуарі Мандрів є і відомі народні пісні, саме їх і співали гучніше за всі інші глядачі.
Не могло обійтись в цей вечір і без купальського одягу. Це був не тільки одяг артистів і деяких глядачів, а й одяг, який представила в колекції „Купальська ніч” молода дизайнер Олександра Шаповалова. В костюмах були присутні всі символи купальського свята, як то сонце, квіти, різні етнічні та язичницькі символи.
І непомітно настав найбажаніший час для дівчат – час пускати віночки на воду. Дівчата з танцювального ансамблю „Ритм” в довгих білих сукнях-вишиванках і з вінками на голові танцювали на сцені традиційні хороводи та купальські танці, а потім повільною ходою одна за одною потягнулись до ставка. У кожної в руках був віночок з квітів, а в середині його горіла свічка. Коли дівчата пускали віночки з дерев’яної кладки, до них набігло стільки фотографів та операторів, що всі трохи у воду не попадали. Але це було варто того. Таку красу рідко де можна побачити. Місця, які мають таку історію, просто наскрізь просочені народним духом українських традицій. Враження від дійства, яке відбувалось в Купальську ніч, переносило в минуле на 200 років тому, в часи, коли тут жив Гоголь.
Звичайно жодне свято не обходиться без офіційної частини. Були нагороджені працівники музею, а особливим подарунком був Сертифікат від Миколи Томенка на будівництво родинної церкви Гоголів, яка була зруйнована і потребує негайної відбудови. Свято досягало свого апогею. Настав час запалювати купальське вогнище, з яким пов’язано стільки прикмет та легенд. В центрі святкового майданчика запалало величезне вогнище, і на сцені з’явились Ot Vinta. Хлопці як завжди вдарили шаленою ударною хвилею енергії зі сцени і змусили танцювати всіх. Запальна енергетика діяла на людей з однієї сторони зі сцени, а з іншої - з вогнища. Кульмінацією шалених веселощів став феєрверк, який вперше побачили містичні гоголівські місця.
Є такий звичай, що в купальську ніч не можна спати, а треба веселитись. Тому о півночі концерт продовжився виступом молодого колективу Оркестр Янки Козир, а завершував святкове дійство запорізький гурт Хорта, який приїхав на свято спеціально із Запоріжжя.
Протягом всього часу перебування на батьківщині Гоголя супроводжувало відчуття, що ми завітали до незвичайного місця. Що щось тут є таке незвичайне. Енергетика цих місць між Сорочинцами та Диканькою казкова та містична. Таке враження, що тут і справді водяться всі персонажі, про яких писав Гоголь, та взагалі всі, про кого ми в дитинстві читали в казках. Ані лісовика, ані русалок ми не зустріли, але на собі відчули повір’я, що нечиста сила в купальську ніч „мандрівника водить”. Бо заблукали не тільки журналісти, а й половина артистів, що їхали в Гоголеве. Тож, Етноліту в одну ніч вдалось зробити те, що багатьом етнічним народним акціям та дійствам вдається протягом багатьох років. Сподіваємось, що ця традиція буде продовжуватись і ми зможемо відвідати багато історичних місць України і ЕтноОсінню, і ЕтноЗимою, і Етновесною, і многая, многая ЕтноЛітах.
Назад до новин ЕТНОБАНКУ
|
| |
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
