| |
За матеріалами: castles.com.ua та ukraine.kingdom.kiev.ua
 Меджибіжський (назву дістав через своє розташування, бо стоїть він саме там де ріка Біг сполучається з Божком - "між богами".) замок побудований на мисі р. Бог та Божок, в плані через цю топографію замок має форму видовженого трикутника. Площа його 3\4 га. одна сторона 130м, , західний бік - 85м.
Будівлі зосереджені в східному куті, там же розташована кругла башта. П'ятигранна двоповерхова нарізна башта з амбразурами знаходиться на північ-заході. Біля неї в'їзд до замку. На цьому боці був глибокий рів через який вів міст. В тупому куті замку - північний бушта восьмикутова. Вона виступає 5 боками і має навкруги балки із залізними штахетами. Башта трьохповерхова. Від неї з двох боків ведуть комори.
У часи свого розквіту Меджибіж мав 12 тисяч мешканців. Місцеві купці торгували не тільки в містечку а й далеко за його межами, ганяли волів до Польщі, возили солону рибу до Львова... Надання Меджибожу Магдебурзького права сприяло активізації торгівлі та ремісництва. Тут відбувалося по два торги щотижня, по кілька ярмарків на рік. Славилися своєю майстерністю місцеві гончарі, виготовлялися чудові килими на зразок перських, шовкові тканини...Багатий край, що опинився на з'єднанні двох татарських шляхів постійно ставав об'єктом нападів. Лише протягом двох століть містом вісім разів намагалися заволодіти татари, проте жодного разу не могли взяти його.
За бурхливих часів війни козаків під проводом Богдана Хмельницького проти шляхти Меджибізький замок переходив з рук в руки - то до козаків, то до поляків, то до турків. Наприкінці XVIII ст., після поділу Польщі, Поділля входить до складу Російської імперії. Меджибіж на тривалий час стає центром військового поселення. Тут регулярно влаштовувалися літні військові навчання царських військ, які відвідували імператори. У цьому замку, який має оригінальний палацовий корпус, святкували 300-ліття дому Романових....
 Сьогодні про колишню велич Меджибозької фортеці нагадують майже руїни... І хоча замок має статус державного історико-культурного заповідника (нарешті це визнано у 2001 році!), на його реставрацію від держави досі не надійшло ані копійки. Частковий "косметичний" ремонт тут провели силами місцевих ентузіастів. З кожним роком колись знаменита і неприступна фортеця дедалі більше руйнується.... А між тим за інших, цілком зрозумілих обставин, ця "перлина" мала б усі шанси стати окрасою, чи то пак, візиткою не лише Меджибожа і Хмельниччини, а й усієї України. Вже сьогодні фортецею цікавляться туристи з Франції, Англії, Канади, Австрії....
|
|
